Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» – культурно-освітній та науково-дослідний заклад, створений постановою Кабінету Міністрів України № 445 від 14 червня 1993 року «Про Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» на базі комплексу пам’яток історії, культури та природи, пов’язаних з історією українського козацтва доби Гетьманщини.
Базою експозиційної, фондової, пам’яткоохороної, природоохоронної, кадрової діяльності заповідника став реорганізований і включений до його складу Батуринський історико-краєзнавчий музей, що знаходився у пам’ятці архітектури – Будинку генерального суду (Будинок Василя Кочубея). 1996 року було затверджено План охоронних зон заповідника. Загальна їх площа склала 57 га. У постійному користуванні заповідника перебуває 10 земельних ділянок загальною площею 31 га.
Переважна більшість пам’яток та об’єктів культурної спадщини, що формують «Гетьманську столицю», розташовані в межах історичного центру міста та його південно-східної околиці. Зокрема, територія Цитаделі Батуринської фортеці, де знаходяться Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р., Воскресенська церква-усипальниця К. Розумовського, Будинок генерального суду Лівобережної України в парку «Кочубеївському» та палац з прилеглим парком гетьмана Кирила Розумовського у південно-східній частині.
До складу заповідника увійшли окремі пам’ятки, розташовані за межами Батурина: могила основоположника всеєвропейської школи бджільництва Петра Прокоповича в с. Пальчики, Батуринський Миколо-Крупицький монастир в с. Вербівка та територія колишньої садиби Івана Мазепи на острові Поросючка (с. Халимонове).
29 березня 2006 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 173-р цілісний майновий комплекс Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» було передано зі спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України. 16 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко Указом № 1102/2007, ураховуючи значення державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у справі збереження об’єктів, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, його роль у формуванні історичної свідомості Українського народу, вихованні у молодого покоління шанобливого ставлення до історії українського державотворення, державному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» надав статус національного і заповідник отримав назву Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».
