Про нас

Вас вітає Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» !

Перлиною і життєдайним духовним джерелом України без перебільшення  є Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Заповідник є культурно-освітнім та науково-дослідним закладом, створеним постановою Кабінету Міністрів України № 445  від 14 червня 1993 року «Про Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» на базі комплексу пам’яток культурної спадщини та природи, пов’язаних з історією українського козацтва доби Гетьманщини, з метою здійснення їх комплексного наукового дослідження та охорони. Статус національного закладу надано Указом Президента України № 1102 від 16 листопада 2007 року «Про надання статусу національного Державному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця». Заповідник є об’єктом державної власності і перебуває у сфері управління Міністерства культури.

«Гетьманська  столиця» - це безцінні  пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Будинок генерального судді В.Кочубея, Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця  гетьмана К.Розумовського, парк «Кочубеївський»,  Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці, Пам’ятник жертвам  Батуринської  трагедії  1708 року, Могила П.І.Прокоповича - основоположника  вітчизняної  науки про бджільництво, винахідника рамкового вулика, інші.

Завдяки багаторічним археологічним дослідженням на території Батурина  розгадано багато таємниць, що приховувала батуринська земля. Окрім безцінної наукової інформації,  археологи поповнили фондове зібрання заповідника тисячами  предметів музейного значення. Саме археологічна  колекція заповідника  стала  основою для  створення  нового Музею археології Батурина, який з 22 січня 2009р. відкрив свої двері для відвідувачів.

Архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці»,  відтворений у 2008р.,  яскраво ілюструє вигляд найбільш укріпленої частини міської фортеці 1669-1708 рр. Гетьманський будинок репрезентує реалії мурованої архітектури другої половини ХVІІ ст., а також інтер’єри цього будинку, естетичні смаки перших батуринських гетьманів – Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Важливим об’єктом Цитаделі є замкова дерев’яна церква Воскресіння Господнього,  яка  фактично є  усипальницею героїв Батуринської оборони 1708 р., останки яких знайшли вічний спокій в її  крипті. В церкві екскурсанти можуть помолитися за упокій душ невинно убієнних батуринців, запалити свічку пам’яті. З підвального приміщення церкви йде підземний хід, відтворений на автентичному місці,  що  досліджене археологами в травні 2008 року.

Пам’ятний знак героїчним оборонцям Батурина  став  першим  вшануванням  пам’яті  шістнадцяти  тисяч  українців,  які  загинули  в  Батурині  в  1708 році,  відстоюючи  наше  право  на  незалежну  державу. Встановлення  цього знака  на  Цитаделі  в квітні 2004 р.  стало  початком  відродження  Гетьманської  столиці.

З оглядового майданчика (висота  29 м) на  в’їзній  вежі,  над  яким  гордо  майорить   державний  прапор  України,  відкривається  неперевершено  захоплюючий краєвид на заплаву ріки Сейм.

Мурована Воскресенська церква-усипальниця останнього гетьмана України К.Розумовського –  є  яскравим зразком класичної архітектури початку   ХІХ ст., оновлена після реставрації 2005-2008 рр., радо приймає прочан і екскурсантів. Це одне з небагатьох  поховань українських гетьманів,  яке  збереглося до наших днів.

Навпроти церкви  - Майдан Гетьманської слави, смисловим акцентом  якого  є пам’ятник  у вигляді скульптурної групи «Гетьмани. Молитва за Україну» (автори  Микола  та  Богдан  Мазури) - це  п’ять  постатей  українських гетьманів:  Дем’ян Ігнатович, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський, життя  та  діяльність  яких  пов’язана  з  гетьманським  Батурином Скульптурна  композиція  символізує  єдність  помислів  гетьманів  про  соборність України.

Окрасою  Батурина  стала  церква Покрови Богородиці, яка зведена за меценатські кошти ( в основному української діаспори в Канаді та США) з благословення Патріарха Київського і всієї України-Руси Філарета у 2007-2008 рр. Окрасою інтер’єру церкви стала титульна однойменна ікона ХІХ ст. З дня  відкриття і освячення храму 25 серпня 2008 року зцілює хворих, надає наснаги вірянам  часточка мощей Св.Варвари, яка також є скарбом храму.

Палац останнього гетьмана України К.Г. Розумовського, блискуче відреставрований в 2003-2008 рр. при  благодійній  участі  українських  меценатів - С. Тарути, В. Пінчука, Р.Ахметова, Б.Тимонькіна, Ф.Шпига, Ю.Косюка, В.Богуслаєва, О.Омельченка, В.Матвієнка   під егідою  Президента України Віктора  Андрійовича  Ющенка ( 2005-2010 рр.),  є  перлиною  «Гетьманської  столиці». Палац є єдиним творінням  видатного англійського архітектора Чарльза Камерона в Україні. В 2009 р. тут створено експозицію, яка надає відвідувачу  ілюстровану інформацію про історію будівництва, запустіння  і реставрації палацу,   видатних українських гетьманів, з акцентом на постатях  К.Розумовського, його родини, а також видатних діячів - сучасників К.Розумовського.  Вдало, зі смаком відреставровані інтер’єри, підібрані меблі нікого не залишають байдужими. В  переддень  Дня  незалежності  України  2009 року  в  палаці К.Розумовського  відбулись  урочистості,  що  завершились  подією,  якої  довгі  десятиліття  чекала  вся  Україна -  палац  був  відкритий  для  відвідування.  Він  відразу  ж  став  найпопулярнішим  туристичним  об’єктом  в  Чернігівський  області.

Як важливий об’єкт прочанського туризму в Україні НІКЗ «Гетьманська столиця» пропонує відвідати Батуринський православний жіночий Миколо-Крупицький монастир в с. Осіч, що за одинадцять кілометрів від Батурина. Історія монастиря сягає домонгольського періоду, найбільшого розквіту обитель досягла за часів бутності Батурина гетьманською столицею. Одна  з  головних принад монастиря - цілительна ікона Святого Миколая-Чудотворця. В  монастирі  відреставровано теплу трапезну церкву Преображення Господнього,  чернечі келії, відтворено  мурований паркан, будинок настоятельки,  господарський двір, наразі реставрується дзвіниця.

Єдиним  автентичним свідком життя і діяльності гетьманів Д.Ігнатовича, І.Самойловича, І.Мазепи та руйнації Батурина меншиківськими військами  в 1708 році  є будинок Генерального суду Лівобережної України. Яскравий зразок  архітектури другої половини  ХVІІ ст.  відреставровано  в  2003 – 2005 рр.  та  в 2006 р. музеєфіковано під однойменний музей. Експозиція розповідає про історію судочинства ранньомодерної України,  родини Кочубеїв, романтичне і трагічне кохання юної Мотрони Кочубей і гетьмана Івана Мазепи. В підвальному приміщенні музею особливе захоплення викликають воскові фігури в’язня та писаря генерального суду в майже реальній обстановці камери попереднього ув’язнення та камери  слідства.

Відпочити тілом і душею можна в парку «Кочубеївський», який є пам’яткою природи місцевого значення. Парк створено на базі природної діброви. Саме його стежками ходили на  побачення  закохані Мотря Кочубей та гетьман Іван  Мазепа. На сьогодні парк  дбайливо доглянутий, тут створено  діючу пасіку ім.П.Прокоповича, в  2007 р. посаджено  яблуневий сад,  який  на  здивування  та  радість  всім  в  2009 році  дав  перший  щедрий  врожай. З ранньої весни до пізньої осені буяють в  парку  квіти.

Поклонитися пам’яті видатного українського  бджоляра,  замислитися над вічними цінностями вдячний відвідувач може на могилі  П.Прокоповича та Степана Великдана (син Петра Івановича, продовжувач його справи), за 7 км від Батурина в с. Пальчиках, яка також є одним з об’єктів заповідника за межами міста.

До охоронних зон заповідника належить і територія заміської резиденції гетьмана І.Мазепи на Гончарівці. З архівних документів відомо, що тут в 1692 році було зведено палац, церкву, господарчі споруди, оточені земляними укріпленнями з виступаючими бастіонами. Археологічні дослідження підтверджують ці відомості – в серпні  ви  зможете  стати  учасником   хвилюючих  відкриттів  науковців  з  Чернігова,  Києва, Торонто,  Донецька,  які  збираються  кожного  року  в  Батурині на  польовий  археологічний  сезон.

Лагідна  поліська природа, чистий, спокійний Сейм доповнюють рекреаційні можливості Батурина як привабливого туристичного об’єкту не тільки в масштабах України, але й зарубіжжя.

Відкрийте для себе Батурин, приїздіть до заповідника!