English French German Russian Ukrainian
Tools
Понеділок, 25 вер. 2017

«Всечесна Марія Магдалина Мазепина»

                                              

    Вже вкотре, у грудні, Національний заповідник «Гетьманська столиця» вшановує пам’ять видатної жінки – матері гетьмана Івана Мазепи, справжньої ревнительки своєї Вітчизни та православної церкви Марії Магдалини Мазепини. На науково-просвітницькому заході «Марія Магдалина Мазепина – мати славного гетьмана», який відбувся 6 грудня у палаці К. Розумовського, були присутні учні старших класів Батуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів та члени історичного гуртка «Батуринський курінь».

    Науковий співробітник заповідника Юлія Бридько розповіла про основні віхи життя Марії  Магдалини  Мазепини та прочитала авторський вірш-присвяту. Свого часу, ігуменя Києво-Печерського Вознесенського монастиря перетворила  монастир  на справжній освітній, а головне – мистецький осередок. Саме Магдалину Мазепину вважають основоположницею дуже складної, філігранної вітки прикладної творчості – золотого шиття «сухозліткою».  Про що і розповіла присутнім  екскурсовод Аліна Акіншина. Друга частина заходу проходила в Античній залі палацу К. Розумовського, в якій розміщена виставка присвячена гетьману Івану Мазепі та експонується копія прижиттєвого портрету його матері. Зберігач фондів Оксана Новік розповіла про унікальність цього портрету та провела вікторину для школярів. На запитання вікторини діти давали вичерпні відповіді, що свідчить про невдаваний інтерес до особистості Марії Магдалини Мазепини.




День пам’яті Батурина

Шепочуть вітри про минуле, 
Гуде над могилами дзвін.

Батурин, Батурин, Батурин!
Як символ для всіх поколінь.


Валерій Залізний

 




    Батурин займає особливе місце в історії України. І не лише тому, що впродовж майже півстоліття був гетьманською столицею, а й тому, що став українською Голгофою, символом непокори українського народу чужоземному поневоленню. В листопадові дні 1708 року Олександр Меншиков підступав до Батурина з чітким наміром покарати гетьмана Мазепу за те, що той насмілився підняти прапор боротьби за свободу України. На жаль, Меншиков досяг свого, спаливши гетьманову столицю та перебивши її жителів та оборонців. І от настала вже 308-ма річниця знищення Гетьманського Батурина, однак, не можливо забути подвигу наших предків, які віддали своє життя за найцінніше - за Волю та Незалежність. 
     Традиційно 13 листопада заповідник «Гетьманська столиця» вшановує пам’ять героїв Батурина. В переддень цієї події було організовано ряд заходів, що мали на меті патріотичне виховання молодого покоління. Адже молодь - це наше майбутнє, саме їй творити нашу історію. Науковцями заповідника було проведено цикл лекцій «Полум’я Північної війни на батуринській землі» в школах Бахмацького району, залучено до пізнання історичної минувшини і найменших - в батуринському дитячому садочку «Віночок» було проведено цікаву інтерактивну гру «Чом ти плачеш, козаченьку?».
    На щастя сучасні можливості і технології дозволяють залучити до заходу і тих хто мав бажання відвідати в скорботні дні Гетьманську столицю, але з різних причин не зміг бути присутнім. Саме для них було проведено скайп-конференцію «Слава та біль Батурина» з Прилуцькою центральною районною бібліотекою ім. Л.Забашти, віртуальну екскурсію та скайп-конференцію спільно з Чернігівською центральною бібліотекою ім. М.М. Коцюбинського. 
    В рамках заходу було відкрито декілька тематичних виставок:
- «Реквієм» в палаці К.Г. Розумовського – виставка робіт відомих в Україні художників та графіків, які присвятили свої роботи розкриттю теми Батуринської трагедії, її гірких уроків;
- виставки книжок «Кров жертв Батуринської трагедії стукає в наші серця!» в Батуринській бібліотеці та «Батуринська трагедія в літературі та мистецтві» в Музеї археології Батурина, де представлені наукові розвідки та художні твори відповідної тематики;
- «З глибин сторіч – козацький клич» в школі мистецтв с. Піски, Бахмацького р-ну – виставка малюнків створена вихованцями закладу.
    11 листопада до уваги учнів Батуринської загальноосвітньої школи було представлено документальний фільм «Батурин – козацько-гетьманська столиця». Науковий співробітник Віталій Мамалага на прикладах нашої драматичної минувшини підкреслив дітям особливу важливість вивчення історії, як основи не повторення трагедій в майбутньому.
     Меморіальний захід відбувся 13 листопада, в День пам’яті Батурина, на Цитаделі Батуринської фортеці, де зібралось сотні небайдужих громадян з різних куточків нашої України. За православною традицією відслужили панахиду за небесними тисячами воїнів і мирних мешканців Батурина настоятель Свято-Покровської церкви, митрофорний протоієрей отець Роман та настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці міста Бахмач, ієрей отець Володимир. В цей день кожен присутній на Цитаделі зміг пом’янути померлих просфорою, яку спеціально до заходу випекли працівниці Бахмацького хлібзаводу. Батуринці і гості міста вклонились подвигу і жертовності славетних земляків та поклали квіти до Пам’ятника жертвам Батуринської трагедії 1708 року.
    Молоді батуринці - учасники історичного гуртка Національного заповідника «Батуринський курінь» Вікторія Петрук, Максим Нескуба та Максим Ціленко розповіли про події листопадових днів 1708 року. Особливо проникливо прозвучали з уст Вікторії рядки з поеми «Великий льох» Тараса Шевченка. Розчулив присутніх виступ матері загиблого воїна АТО Володимира Близнюка Олени Белеванцевої. А білі голуби, що злетіли у небо над Цитаделлю, символізували надію на мир в нашій країні.
    Серед гостей меморіального заходу - голова Бахмацької районної державної адміністрації Віктор Міщук, голова Бахмацької районної ради Віталій Кочерга, помічник народного депутата Валерія Давиденка Володимир Мельник, які висловити своє ставлення до уроків історії.
    Промовистими були виступи Академічного Народного хору Чернігівського обласного філармонійного центру під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Коцура та кобзаря із міста Ромни - Олександра Тріуса, із самісіньких глибин душі якого лилася українська народна пісня «Чорна рілля ізорана».
    Художник з Черкащини Василь Гелетко вразив всіх щирістю і щедрістю своєї душі. Його подарунок заповіднику - надзвичайний портрет Гетьмана Івана Мазепи, ще раз засвідчив, що Батурин відродився завдяки таким небайдужим українцям.
    День пам’яті Батурина має бути занесено до календаря пам’ятних дат України, так як він живе в серці кожного свідомого українця.



ХIV Батуринські читання

    alt3-4 листопада 2016 року в Національному заповіднику  «Гетьманська столиця» відбулись ХIV Батуринські читання, присвячені 340-й річниці об’єднання України під владою гетьмана І. Самойловича. Організатори читань - Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Чернігівська обласна організація Національної Спілки краєзнавців України.

   Першого дня  учасникам читань було проведено екскурсії по об’єктах заповідника. 4 листопада, відбулось пленарне засідання  ХIV Батуринських читань в палаці К.Г. Розумовського. З привітальним словом виступила генеральний  директор  Національного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Реброва.  Вона подякувала присутнім за те, що не дивлячись на складну і  тривожну обстановку в країні, вони знайшли можливість приїхати до Батурина і взяти участь у роботі читань. Також до  привітань приєднались учасники читань – Володимир Чайка, начальник науково-дослідницького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля», професор Інституту історії Лодзького університету  Рафал Ковальчик.  Сергій Зозуля, старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України подарував наукові збірники. Дмитро Гордієнко, докторант Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України  та  учений секретар Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Яніна Діденко приїхали також не з порожніми руками, з  подарунками – книгами. Світлана Жукова, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Глухів»  побажала плідної праці зібранню і подарувала збірник наукових праць.

   Цьогоріч заявки на участь в читаннях надали 52 науковці, які надіслали 47 наукових доповідей та повідомлень. За браком часу, слово було надано 14 присутнім дослідникам, доповіді яких були заявлені у програмі  читань. Учасники ХIV міжнародних Батуринських читань репрезентували наукові установи таких міст: Батурина, Києва, Чернігова, Ніжина, Чигирина, Глухова, Чугуєва, Збаража та Лодзь (Польща).

   По завершенні пленарного засідання  Батуринських читань було традиційним підведенням підсумків, які оголосив Олександр  Коваленко, директор Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Він  висловив щиру подяку її організаторам  за  надану можливість обмінятися результатами нових досліджень, практичним досвідом, ідеями та інноваціями.

    До зустрічі на ХV ювілейних Батуринських читаннях!




Музична подорож часом

    31 жовтня 2016 року в палаці Кирила Розумовського відбувся науково-просвітницький захід “Українські акварелі”, присвячений Кирилу Розумовському та його родині - 270 років тому, 28 жовтня 1746 року,  майбутній гетьман України взяв шлюб з Катериною Наришкіної. Родина палко шанувала музичне мистецтво та проводила меценатську діяльність.

    Присутніх привітала завідувач відділу історії Гетьманства Юлія Фурсова, яка розповіла гостям про внесок родини Розумовських у розвиток музичного мистецтва України.  Саме Кирилу Григоровичу належить величезна заслуга у розвитку  таких мистецьких центрів України, як Глухів та Батурин. Його гетьманська музична капела і оркестр рогових інструментів були одними із найкращих. Гетьман підтримував  українських композиторів, серед яких окремо можна виділити «українського Моцарта» –  Максима Березовського, який став основоположником жанру духовно­го хорового концерту в українській музиці.

    Продовжуючи започатковані музичні традиції гетьманської родини,  цього осіннього дня в рамках заходу гостям був запропонований концерт класичної музики.  Перед батуринською аудиторією виступив дует музикантів у складі львів'янки Лідії Футорської (скрипка) та рівненчанина Сергія Хоровця (кнопковий акордеон). В  стінах палацу лунали твори  українських композиторів від ХVІІІ століття до сьогодення, зокрема - «Соната» Максима Березовського, рапсодія  “Думка-шумка” Миколи Лисенка, композиції Юлія Мейтуса та Мирослава Скорика.

    Присутні були зачаровані майстерністю, відкритістю та відданістю справі виконавців. Такі теплі, зворушливі та, водночас, пристрасні й запальні мелодії більше ніж слова показали багатогранність та глибину душі українського народу.




Помер видатний археолог Чернігівщини к.і.н. Володимир Коваленко

    24 жовтня 2016 р. після тривалої хвороби, на 63 році життя упокоївся відомий археолог і історик середньовічної та ранньомодерної України, кандидат історичних наук, Володимир Петрович Коваленко.

    Він народився 10 квітня 1954 р. в м. Семенівці Чернігівської обл. У 1986-2011 рр. завідував кафедрою історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету. Заслужений працівник освіти України, талановитий викладач, організатор і провідник, В.П. Коваленко підготував кілька поколінь учнів та студентів, розбудував регіональну школу археології Чернігівщини, значно активізував там польові досліди і розвиток краєзнавства.

    Керував археологічними експедиціями у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Любечі та інших стародавніх містах Чернігово-Сіверщини, відкрив і обстежив понад 500 археологічних пам’яток Подесення. Автор 554 академічних і науково-популярних публікацій та співавтор кількох колективних монографій з історії та матеріальної культури Київської Русі й козацької держави. Брав участь у численних наукових міжнародних конференціях в Україні, Білорусі, Литві, Польщі, Румунії, Німеччині, Франції, Італії, Швеції та інших європейських країнах. 2003 р. Верховна рада України нагородила В.П. Коваленка почесною грамотою «За особливі заслуги перед українським народом», а наступного року Чернігівська обласна державна адміністрація - почесною грамотою «За сумлінну працю в ім’я незалежної України».

    У 1995 р. В.П. Коваленко розпочав щолітні розкопки в Батурині й 11 років керував українсько-канадською археологічною експедицією, що досліджує залишки гетьманської столиці. З 2001 р. цей проект спонсорують Програма Дослідження Східної України ім. Ковальських при Канадському Інституті Українських Студій (КІУС) Альбертського університету, Понтифікальний Інститут Середньовічних Студій Торонтського університету та Дослідний Інститут «Україніка» у м. Торонто в Канаді. Головою Програми ім. Ковальських є директор КІУС проф. Володимир Кравченко. Попередній директор КІУС та цієї програми, провідний історик Гетьманщини, проф. Зенон Когут є академічним дорадником Батуринського проекту. Президентом Дослідного Інституту «Україніка» є голова Крайової Управи Ліги Українців Канади магістр Орест Стеців.

    В.П. Коваленко був ініціатором і основним консультантом-археологом масштабних натурних реконструкцій державним коштом фортечної цитаделі, гетьманських палаців, скарбниці та церков Батурина XVII-XIX ст., створення там сучасного археологічного музею і заходів для відзначення 2008 р. на загальнонаціональному рівні 300-ліття зруйнування цього міста російською армією у 1708 р. За успішне вивчення й збереження історичної спадщини Батурина Президент України нагородив вченого орденом «За заслуги» ІІІ ступеня в 2009 р.

    Статті В.П. Коваленка з історико-археологічних досліджень середньовічного й ранньомодерного Батурина, особливо праці про нищівне розорення твердині гетьмана Івана Мазепи, вигублення її козацької залоги та усіх мешканців, про розкопані археологами поховання жертв московської навали та його критика сучасних російських фальсифікаторів Батуринської трагедії 1708 р. українською і англійською мовою, знайшли широке визнання серед науковців та громадськості. Вони опубліковані в авторитетних академічних журналах, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій та інтернетних виданнях України, Італії, Канади і Америки, зокрема Українського Наукового Інституту Гарвардського університету.

    В.П. Коваленко зробив вагомий внесок у вивчення старожитностей гетьманського Батурина та реконструкції зруйнованих споруд міста і допоміг архітекторам-реставраторам науково відтворити образ столиці козацької України. Його українські та канадські колеги й учні прагнуть гідно продовжити історико-археологічні та архітектурно-мистецькі студії Батурина і розуміють їх важливе наукове, культурне і патріотичне значення.

Володимир Мезенцев, к.і.н.

КІУС, Торонто, Канада




Сторінка 6 з 77

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.