English French German Russian Ukrainian
Tools
Неділя, 20 трав. 2018

Гетьманське Різдво в Батурині

    7 січня 2018 року Батуринський міський будинок культури був переповнений глядачами.  Батуринці та гості міста зібралися на святкування одного з найбільших церковних свят – Різдва Христового.

    Цьогоріч програма науково-просвітницького заходу «Різдво у Гетьмана» була традиційно насиченою та вельми цікавою. Перед численною публікою виступали вихованці Свято-Покровської парафії під керівництвом митрофорного протоієрея о. Романа, учні Батуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Григора Орлика, колектив Батуринського міського будинку культури, а також вертепне дійство на сучасний лад за власним сценарієм презентували співробітники Національного заповідника  «Гетьманська столиця». Святкування вдалося на славу!

    Нехай це чарівне та найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі наповнить життя українців світлом, теплом, радістю та благополуччям.


 

Новорічні подарунки

    Нещодавно  бібліотека Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» поповнилася чудовим мистецьким виданням  – «Великие музеи мира». 31 том видання знайомить читача зі скарбами світової культури та історією знаменитих творів мистецтва з музеїв Флоренції, Парижу, Венеції, Санкт-Петербургу, Мілану, Афін, Лондону, Риму та  інших міст світу.

  Збірку журналів заповіднику подарував давній меценат заповідника – Сергій Соколов, директор ТОВ «Купола». Це не перший подарунок Сергія Петровича до бібліотеки  заповідника. Завдяки  йому бібліотечний фонд поповнився  унікальним тритомним репринтним виданням О. Васильчикова «Семейство Разумовских», книгами  з  історії медалей та нагород, збіркою журналів «Наше наследие» та ін.

    Висловлюємо щиру подяку благодійнику за подарунок.


 

Свято Святого Миколая в палаці гетьмана Кирила Розумовського

    З першим снігом та морозами в Україну приходять традиційні зимові свята. Найрадіснішим святом для малечі є свято Святого Миколая. Адже саме він вважається покровителем діточок, який, ще й до того, приносить подарунки.

    Кожного року двері палацу Кирила Розумовського гостинно відкриваються для дітей на традиційне святкування свята Святого Миколая. Цей рік також не став винятком, 17 грудня діти працівників НІКЗ «Гетьманська столиця» та діти, батьки яких перебували в зоні АТО,  із задоволенням прийшли  до палацу.

    Науково-просвітницький захід «Ой, хто, хто, Миколая любить?» розпочався з театралізованої вистави. Справжню казкову атмосферу для гостей створили  працівники НІКЗ «Гетьманська столиця». У Святого Миколая вдало перевтілився Олексій Кагадій, в Бісика - Зоя Сніжок, а Зірочкою була  Юлія Фурсова. Не менш відповідальні ролі Янголів  виконали  діти працівників заповідника – Каширна Вікторія, Тернущак Анастасія та Маша Саверська.

    Захоплюючими були конкурси для малят, після яких вони мали змогу продемонструвати свої таланти Святому Миколаю та отримати від нього солодкий подарунок. Діти не лише розповідали вірші, але й підготували парні виступи. Так, брати Коля та Вова Винники зіграли мелодію на баяні «Під сузір’ям Близнюків» авторства нашого земляка Іванька О.П., а Ілля та Семен Паламарюки заспівали пісню «Ой, ходить Святий Миколай». Для малят Святий Миколай мав не лише смачні подарунки, а й добрі та щирі побажання здоров'я та  щастя.

   Завдяки  матеріальній допомозі народного депутата України Валерія Давиденка, солодкі подарунки  отримали  діти, батьки  яких перебували в зоні АТО.

    Після заходу і діти, і дорослі мали чудову нагоду сфотографуватися разом зі Святим Миколаєм біля святкової ялинки. З надією на мир і добро в Україні  Святий Миколай запросив дітлахів на нову зустріч в наступному році!



 

Свято осяйної калити

13 грудня в Батуринському міському будинку культури відбувся культурно-просвітницький захід «Батуринські вечорниці». Об’єднавши творчі зусилля учні Батуринської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Григора Орлика, працівники Батуринського міського будинку культури та співробітники Національного заповідника «Гетьманська столиця» підготували справжнє свято батуринцям.

На вечорницях веселились від душі: жартували, співали, танцювали, ворожили і, як має бути, кусали калиту. Кожен з присутніх не лише спостерігав за святковим дійством, а й мав можливість взяти активну участь у вечорницях.


 

За нашу Свободу!

    20  листопада заповідник “Гетьманська столиця” прийняв участь  у  заході з нагоди Дня  Гідності і Свободи, організованому Батуринською міською бібліотекою. Аудиторією патріотичної години “Нам час для України жити!” стали учні-старшокласники Батуринських шкіл. Ведуча заходу, Дарина Місечко, розповіла присутнім про нещодавні події революції Гідності. Виступили на заході і батуринці, які були в той час на Майдані Незалежності - настоятель Батуринського Свято-Покровського храму  о.Роман та  волонтер Андрій Острожний.

    В ті буремні події ввесь цивілізований світ здригнувся від жахливих подій. Смерть зібрала на Майдані щедрий ужинок. Серед загиблих був і наш земляк, уродженець с.Щуча Гребля - Василь Прохорський. Він на революційному Майдані був волонтером-санітаром, евакуював поранених з місця трагічних подій та героїчно загинув 21 лютого 2014 року від прицільного снайперського пострілу.

    Від імені заповідника слово було надане організатору екскурсій відділу “Цитадель” Сердюк Наталії, яка окрім короткої розповіді про традиції європейських прагнень гетьманів Д.Ігнатовича, І.Самойловича, І.Мазепи та П.Орлика, озвучила вірш-присвяту Герою України Василю Прохорському власного авторства “Рабів до раю не пускають”:

Він був звичайним, не героєм

Сільський хлопчина, не святий.

Стежки, де бігали із “боєм”,

Вже споришами поросли.

 

А коли виріс, то не здужав

Всидіти вдома, коли всі

Кому Вкраїна не байдужа,

За  барикадами лягли.

 

А мати вслід : “Як вб’ють, синочку,

То хто догляне і мене?

Закриє похололі очі

Й до Бога матір проведе?..”

 

А він у відповідь: “Козацька

У мене кров у груди б’є,

Не бійся, мамо, все воздасться,

Усі отримають своє.

 

... Горіли гірко, димно, млосно

Ті барикади, й то не збіг.

Народ вкраїнський, голий-босий,

Пішов у наступ, бо не міг

 

Вже втримати свойого гніву

Бо допекло йому украй!

Невже ж бо ми не заслужили

Щоби створить в країні рай?!..

 

...Пішов у засвіти, у вічність...

Пішов і матір залишив.

Здобув надію предковічну,

що українець буде жить,

 

І не рабом у власній хаті

Господарем, як має буть,

Рабів до раю не впускають,

То ж треба волю нам здобуть,

 

Як заповів Василь Прохорський.

За мрію він життя віддав.

Щоб ми не били більш поклони

Не множили своїх булав!

 

Були єдині, неподільні

І не схиляли голови

Перед Москвою, хоч і сильна,

Та ми сильніші, бо праві!

 

...Дими- жалобнії вуалі

На материнських головах...

За нас герої помирали,

Їх подвиг не покриє прах!


 

Сторінка 5 з 85

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.