English French German Russian Ukrainian
Tools
Вівторок, 24 квіт. 2018

Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного співробітництва

    Європейський союз з кожним роком все більше допомагає пострадянським республікам, які прагнуть відійти від тоталітарного минулого,  розвивають власну культуру, стають на захист довкілля.  Як приклад такої плідної співпраці в рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства Україна-Білорусь 12-13 квітня в м.Чернігові та м.Ніжині було проведено установочний круглий стіл проекта “Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного співробітництва”. Серед партнерів проекту з боку України - Національний університет “Чернігівський колегіум” ім.Т.Г.Шевченка та історико-археологічний музейний комплекс “Древній Любеч”. У роботі круглого столу взяли участь представники поважних музейних, наукових, державних та громадських організацій України (зокрема, Чернігівщини) та Білорусі (Гомельська та Мінська область).

    Цвіт музейництва України представили Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА (відділ розвитку туризму та музейної роботи), Чернігівські музеї — обласний художній ім.Григорія Галагана, історичний імені В.В.Тарновського, заповідники — НАІЗ “Чернігів стародавній”,  НІКЗ “Качанівка”, НІКЗ “Гетьманська столиця”, а також Ріпкинський краєзнавчий музей. Головна тема, представлена для обговорення: “Досвід транскордонного співробітництва. Що може зацікавити сусідів, взаємна дотичність та відмінності”. Цікавими для українських учасників стали виступи колег з Білорусі, які мають свій досвід організації туристичних маршрутів по декількох історичних місцях, і навпаки. Відкриттям для нас, зокрема, стали виступи співробітників музею Гомельського палацово-паркового ансамблю, Вєтковського музею старообрядництва і білоруських традицій ім.Ф.Г.Шклярова, Музею битви за Дніпро. В режимі он-лайн взяв участь у ході обговорення теми уродженець Чернігова, технічний керівник систем міжнародного музейного туризму Museo.Tech (м.Лондон), Геннадій Мірошниченко.

    Після підбиття підсумків засідання товариством була обрана громадська транскордонна координаційна музейна група, до складу якої, серед інших, ввійшла і генеральний директор НІКЗ “Гетьманська столиця”  Наталія Реброва.

    Наступного дня вже згуртований українсько-білоруський колектив музейників ознайомився з туристичним потенціалом славного міста Ніжина — музеєм стародруків Ніжинського університету ім.М.В. Гоголя, картинною галереєю університету, музеєм пошти та історичним центром містечка.

    Далі буде!


 

 

Краєзнавчі зустрічі в Батурині!

    13 квітня 2018 року в палаці гетьмана Кирила Розумовського  відбулась презентація історико-краєзнавчого нарису дослідників Л. А. Іванченко, І. В. Зіборової, Л.Г.Проценка «Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII – початок XХ ст.)». На заході були присутні учні Батуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Григора Орлика, інтелігенція міста та працівники заповідника.

    Представила книгу загалу одна із авторів  – Леся Іванченко, кандидат історичних наук, краєзнавець. У книзі крізь призму історії сіл Дубовичі та Згурівка простежено долю представників родини Кочубеїв з кінця ХVІІ до початку ХХ ст. Відзначено внесок Кочубеїв у розбудову промисловості, розвиток сільського господарства, освіти та культури, висвітлено вплив представників роду на суспільно-релігійні процеси в Україні.

    Приємною несподіванкою стала презентація ще одного видання - конволюта «Історія роду Кочубеїв», який підготував та видав своїм коштом Генадій Крикливий. Також він подарував Національному заповіднику «Гетьманська столиця» не лише презентовані книги, а й оригінальні експонати із особистої колекції: ґудзик із гербом роду Кочубеїв, цеглину із родового маєтку Кочубеїв в с. Диканька та поштову листівку із зображенням диканського маєтку.

    Щиро дякуємо авторам книг за подарунки та бажаємо натхнення на новий творчий доробок!


 

 

Веселкові барви Великодня у Батурині

    Окрасою Батурина з 2011 року є каплиця Св. Миколая, що розташована по вулиці Гетьманській, поряд з Будинком генерального судді В. Кочубея,  і є дарунком львівської родини  Пащаків Батурину.

    На Великдень каплиця Св. Миколая по-особливому вбрана: око батуринців і гостей міста  милують різноманітні великодні прикраси – писанки, великоднє  дерево та паска, які наповнені духовним змістом та оповиті красою українських традицій. Виготовлені вони дбайливими руками  учнів 4 класу Батуринської ЗОШ І-ІIІ ступенів імені Григора Орлика спільно з співробітниками заповідника «Гетьманська столиця».

    Колектив НІКЗ «Гетьманська столиця» щиро вітає всіх зі Світлим Святом Великодня! Бажаємо всім здоров’я, гармонії, благополуччя, успіхів у добрих справах, миру та спокою у родині та країні!

    Запрошуємо вас до святкової Літургії спільно прославити Христа у молитві у храмі Воскресіння Господнього на території Цитаделі Батуринської фортеці, яку відслужить митрофорний протоієрей Свято-Покровського храму о. Роман   09 квітня о 10.00 год.


 

 

Веселі весняні канікули!

    Чи може дитина в наш час похвалитися тим, що цікаво провела свої канікули в музеї? Багатьом дітлахам з Київщини, Сумщини та Чернігівщини було справді весело і дуже цікаво на майстер-класі, що підготували працівники відділу Цитадель Національного заповідника «Гетьманська столиця».

    Щебетлива дітвора після захоплюючої екскурсії подвір'ям Цитаделі, попри прохолоду, мала можливість розширити свої знання про традиції святкування Великодня в гетьманському Батурині, виготовити символічні яйця-крашанки з паперу та долучитися до прикрашання Великоднього дерева.

    Вітаємо всіх зі світлим святом Великодня! Бажаємо гармонії і щастя, миру і порозуміння!


 

 

Паска «Кочубеївська»

    Напередодні  найбільшого християнського свята — Воскресіння Ісуса Христа хочемо запропонувати господиням всієї України  рецепт  паски. У кожному регіоні, у кожної господині є свої рецепти та технології приготування святого Великоднього хліба. Наукові працівники Національного заповідника «Гетьманська столиця» відшукали старовинний рецепт паски, який використовувала родина генерального судді Василя Кочубея ще у XVII столітті. Рецепт паски передавався у родині Кочубеїв від одного покоління до іншого і таким чином дійшов до наших днів під назвою «Кочубеївська». Рецепт паски вже випробували працівники заповідника. Нам це вдалося! Паска вийшла пишна, запашна і всім прийшлася до смаку. Тому ми з впевненістю пропонуємо Вам рецепт паски «Кочубеївська».

    Для приготування паски потрібно: 1 склянку молока закип’ятити і заварити 200 грамів борошна, постійно помішуючи дерев’яною ложкою. Далі ще в одній склянці теплого молока розвести 100 грамів дріжджів (в давнину використовували заварений хміль) та 200 грамів борошна і залишити на 10 хвилин. Потім з’єднати обидві маси, перемішати, накрити рушничком і залишити на 2 години. Окремо збити 20 жовтків та 500 грамів цукру, половину цієї маси влити в тісто і додати 500 грамів борошна. Тісто добре вимісити і залишити підходити на 1 годину. Через годину залити другу половину маси і додати 1 кілограм борошна, вимісити так, щоб відставало від рук. Потім поступово влити 400 грамів розтопленого вершкового масла (в давнину використовували топлене масло), дати трішки підійти, додати ваніль та розпарені родзинки. Форми для випічки обмазати вершковим маслом і обсипати борошном. Знову вимісити тісто і розкласти у форми до половини. Випікати паски у добре розігрітій печі (духовці) 45 хвилин.

    Здивуйте своїх рідних неперевершеним частуванням, яке, можемо з впевненістю припустити, було до смаку багатьом представникам козацької старшини Гетьманщини, можливо і самому гетьману І.Мазепі, які гостювали у Кочубеїв.


 

 

Сторінка 1 з 84

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.