English French German Russian Ukrainian
Tools
Понеділок, 29 трав. 2017

Палац Кирила Розумовського

Віртуальна екскурсія по палацу

Палац гетьмана України Кирила Розумовського  в  Батурині, блискуче відреставрований в 2003-2009 рр. під егідою  Президента України  Віктора  Андрійовича  Ющенка, при  благодійній  участі  українських  меценатів - Сергія Тарути, Віктора Пінчука, Ріната Ахметова, Бориса Тимонькіна, Федора Шпига, Юрія Косюка, В’ячеслава Богуслаєва, Олександра Омельченка, Таріела Васадзе, Олександра Слободяна, Володимира Матвієнка, фонду «Гетьманська  столиця» (директор Микола Бутко),  фонду  «Чернігівщина» (директор Олександр Коваленко)  є  перлиною  Національного  історико-культурного  заповідника «Гетьманська  столиця». В  2007-2009рр.  роботи  з відродження  палацу  проходили  під  особистим  контролем  голови  Чернігівської  обласної державної  адміністрації  Хоменка  Володимира  Миколайовича.  В 2009 р. тут створено експозицію, яка надає відвідувачу  ілюстровану інформацію про історію будівництва, запустіння і реставрації палацу, видатних українських гетьманів, життя яких  тісно  пов’язане  з Батурином,   К.Розумовського та його родини.  В  переддень  Дня  Незалежності  України  22 серпня  2009 року  в  палаці К.Розумовського  відбулись  урочистості,  що  завершились  подією,  якої  довгі  десятиліття  чекала  вся  Україна – Президент  України Віктор  Ющенко  відкрив  єдиний  в  Україні  палац  українського  гетьмана  для  відвідування. Тернистий  шлях  у  два  століття  передував  цій  події.

Невдовзі після обрання  на гетьманський уряд К.Розумовський вирішив перенести столицю козацької держави з Глухова до Батурина, де було розпочато спорудження цілого комплексу “Национальных строений”.

Восени 1764р. імператриця Катерина II усунула К.Розумовського з гетьманського уряду і перейшла у рішучий наступ на рештки політичної автономії Лівобережної України. За цих обставин екс-гетьману було фактично заборонено відвідувати батьківщину. І тільки у 1794р., коли політичні пристрасті вгамувалися, К.Розумовський повернувся до Батурина, аби створити тут грандіозний палацово - парковий ансамбль. З цією метою він запросив одного з провідних архітекторів тієї доби Чарльза Камерона, за проектом якого протягом 1799-1803рр. тривали масштабні будівельні роботи.

Батуринський  палац – це єдине  творіння видатного  архітектора  на  території України!

Триповерховий палац, зведений у  стилі класицизму, був домінантою усього комплексу і височів над флігелями, розташованими по обидва його боки, та великим парком. Перший поверх палацу був вирішений у стилі римської архаїки. Головний фасад прикрасив стрункий портик з восьми колон іонійського ордеру. Звідси відкривається вид на заплаву Сейму, помережану луками й лісами. З відкритої тераси протилежного фасаду, що спирається на колонаду тосканського ордеру, постає по-домашньому затишний, інтимний вид на довкілля. “Батуринський палац являв таку єдність архітектури і пейзажу, рівного якій немає ніде», - засвідчив відомий історик архітектури Федір Горностаєв.

Після смерті К.Розумовського в січні 1803р. палац  залишився без належного догляду, оздоблювані роботи було припинено.  У 1824р. пожежа знищила майже всі його інтер’єри. Правнук гетьмана, видатний письменник Олексій Толстой, який неодноразово відвідував Батурин, створив проникливу елегію:

“Ты знаешь край, где Сейм печально воды

Меж берегов осиротелых льет,

Над ним дворца разрушенные своды,

Густой травой давно заросший вход,

Над дверью щит с  гетманской булавою?...

Туда, туда стремлюся я душою!”

У 1908р. на  XIV Всеросійському Археологічному з’їзді було порушено питання долі палацу.  З 1911 р. палац  перейшов під  опіку “Товариства захисту і збереження в Росії пам’ятників мистецтва і старовини”. В 1909р. Батурин  відвідав правнук К.Розумовського Каміл Львович Розумовський,  який  виділив  кошти  на  реставрацію  палацу,  де  хотів  створити  Музей  народного  мистецтва. Петербурзький архітектор Олександр Білогруд опрацював проект відбудови,  під  його керівництвом реставраційні роботи тривали до 1913 р. Подальші трагічні події у світі й країні надовго відвернули увагу від шедевру. У серпні 1923  року споруда постраждала  від  сильної  пожежі,  в  першій половині  ХХ ст. були вщент зруйновані  флігелі.

Під час війни 1941-1945 років значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно – декоративні елементи  пам?ятки. У другій половині XX ст. було здійснено кілька спроб реставрації палацу,  які  підтримали  його  стан, але жодна  реставрація  не була завершена.

В  2001-2002 рр. з ініціативи Прем’єр-міністра України Ющенка В.А. була  розроблена Комплексна програма збереження пам’яток заповідника  «Гетьманська  столиця», реалізація якої розпочалась в 2003 році – це  була  сьома  спроба  реставрації  палацу,  але  єдина,  яка   стала  успішною. З 2005 року  масштаб  робіт  значно  збільшився - за  кошти  українських  меценатів  роботи  по  відродженню  палацу,  відновленню  флігелів  велись в  2005-2006 рр. В  2008 році  було  виконано  величезний  обсяг  робіт  і  вперше  за  свою  двохсотрічну  історію  палац  засяяв  своєю  первинною  красою.  Замовником  реставраційних  робіт виступала  Чернігівська  обласна  державна  адміністрація – голова Володимир Хоменко. Проект  відродження  розробили  фахівці інституту «УкрНДІпроектреставрація»,  роботи виконували  спеціалісти  корпорації  «Укрреставрація».

Кропітка робота з музеєфікації палацу К.Г.Розумовського тривала декілька років. На заклик відродити історичне минуле гетьманської столиці  відгукнулись  всі,  кому  не  байдужа  наша  історія,  наше  сьогодення.  Сердечно дякуємо  Ульянченко Вірі ( голова  Секретаріату  Президента України 2009-2010рр.),   Кириленко В'ячеславу (віце-прем'єр міністр України 2005-2007рр., народний депутат),  Безсмертному Роману ( заступник голови Секретаріату Президента  України 2007-2010рр.), Хоменку Володимиру – (голова  Чернігівської  обласної державної адміністрації), Львівській галереї мистецтв ( генеральний директор  Возницький Борис), Львівському  історичному музею (директор Чайковський Богдан), Львівському музею етнографії та народного побуту (директор Чмелик Роман), Львівській національній науковій бібліотеці ім. В.Стефаника (генеральний директор Романюк М.М.), Чернігівській державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка (директор Грищенко Петро), Національному історико-архітектурному заповіднику «Чернігів стародавній» (генеральний директор Соболь Юрій), Чернігівському  державному  педагогічному  університету ім. Т. Шевченка (ректор Носко Микола), приватному історико-етнографічному музею «Козацькі землі України» (директор Недяк Володимир),  Стельмаху Володимиру ( голова Національного банку  України 2004-2010рр.), Плющу Івану– народному депутату Верховної  Ради України, Івченку Олексію – голові спостережної  ради АТ  «Єврогазбанк», Тимонькіну  Борису – голові  правління  банку «Укрсоцбанк»,  Хливнюку Володимиру – голові правління  банку  «Фінанси і  кредит»,Червоненку Євгену– заступнику Київського міського  голови,  голові   правління ВАТ  «Райффайзен Банк Аваль» Лавренчуку Володимиру, президенту федерації футболу України Суркісу Григорію, директору ТОВ «Епоха-Антикваріат» Зернецькому Федору, президенту акціонерного товариства «Смарт-холдинг» Новинському Вадиму, голові благодійного фонду Миколи Рудьковського Миколі Рудьковському,  благодійному фонду «Чернігівщина» (директор  Коваленко Олександр)  за  допомогу  в  музеєфікації  палацу Кирила Розумовського.

Щиро  дякуємо  та  схиляємося  перед Героєм  України  Борисом Григоровичем  Возницьким,  моральний  авторитет  та  консолідуюча  участь  якого  стали  запорукою  музеєфікації  Гетьманського  палацу. Основою експозиції, яка розгорнулася в палаці, стали експонати,  які    була передані  саме з фондів Львівської галереї мистецтв.

Палац зустрічає  портретами гетьмана Кирила Розумовського та архітектора  палацу Чарльза Камерон. Поміж  ними  в ніші розмістилась  скульптура музи  Полігімнії (автор Гоза Мирослав ).

На  першому  поверсі  палацу в залі №29  представлені  родинні портрети Розумовських ( копії  з  оригіналів). У вітрині  зали  - палаш   Кирила Розумовського (XVIII ст.),  яку  нащадок гетьманського роду Григір Розумовський передав до  палацу в день його  відкриття. В залі № 28 - портрет царевича Олександра І (невідомий художник, кінець XVIII ст.), портрет Єлизавети Олексіївни, дружини імператора Олександра І (невідомий художник – школа В.Боровиковського, ХІХ ст.), портрет Катерини ІІ (художник О.Антропов,  XVIII ст.)

В залі №24-А влаштована Каплиця. Вражають вівтар XVIII ст., ікони XVIII ст.: Страсті Христові, Ангел визволяє Святого Петра з в’язниці, Свята Варвара, Свята Трійця.

Інтер’єри  другого поверху, відновлені  за  аналогами  збережених  робіт  Ч.Камерона,   захоплюють  витонченою  композицією,  гамою  кольорів – все  тут: і розпис  та  ліпнина  стелі  та  стін,  і  освітлювальні  прилади,  і паркет,  і штори,  виготовлялося  за  зразками ХІХст.   Історія  нам  зберегла інформацію про функціональне призначення  кімнат  цього поверху (зберігся  план  підписаний Ч.Камероном),  відповідно  до  цього і  здійснювалась  його  музеєфікація. На  другий  поверх  нас  проводжає  Мельпомена (скульптура  встановлена  на  сходовій  клітині),  а  в першій  залі  другого поверху  нас  зустрічають Евтерпа  та  Талія (скульптор Мирослав Гоза).  Наступна зала, згідно з експлікацією Камерона - житлова кімната для гостей. В експозиції представлено м’який куточок ХІХ ст. у стилі неорококо з фондів заповідника  та  картини  ХVІІ-ХІХ ст. з фондів Львівської галереї мистецтв.

В  залі,  де К.Розумовський  планував  влаштувати  свій  кабінет – оформлено  його куточок - стіл ХІХст. із фондової колекції заповідника «Гетьманська столиця», на ньому письмові приладдя італійської майстерні Бедіньє ХVІІІ ст., годинники та  комодик тієї епохи, порцеляна ХІХ ст. скринька фірми «Майсен» та статуетка «Галантний танець».

Поряд  з  кабінетом – бібліотека. Відомо,  що унікальним надбанням родини Розумовських була бібліотека,  яка на 1774 р.  нараховувала 2000 примірників. Центральним  експонатом  приміщення  палацової  бібліотеки є книжкова шафа 1732 року. Цей рідкісний експонат переданий на тимчасове експонування Львівським етнографічним музеєм.

Завершує  знайомство  з  палацом  зала «Антична»,  яка розкішно  декорована  сюжетами  давньогрецької  міфології. За призначенням ця  зала  слугувала великою їдальнею, а тому домінуючим експонатом тут є бенкетний стіл  та  двадцять  стільців  до  нього, виготовлені сучасними майстрами в стилі ХVІІІ-ХІХ ст. На столі – чудові бронзові  з  позолотою  канделябри ХІХ ст. на  одинадцять свічок. Мармуровий  камін,  який  влаштовано  в  цьому  залі,  прикрашає камінна  трійка ( Франція, третя чверті ХІХ ст.) – годинник « Амур  та  Психея»,   парні  канделябри  на  п’ять  свічок .

Спільними зусиллями вдалося  зробити музей,  який  вражає : «Неймовірна історія відродження Гетьманської столиці. Це справжня  гордість України. Ми просто вражені!», «Неперевершено! Пишаємося, що ми українці!», «Вражені  побаченою красою і щиро вдячні всім, хто доклав своєї праці, натхнення,  таланту  до створення  цього дива. Ми горді за Україну», «Висловлюємо велику вдячність за цю святу справу, яка дозволяє почувати себе гідним українцем і рівним серед рівних» - такі     записи  у  книзі  відгуків  палацу.

Контактна інформація:
Адреса: вул. Набережна,1
Тел.: (04635)48-6-51
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Переглянути більше фото...

Читайте також:

Доторкнись до історії!

Завітайте на віртуальну екскурсію до палацу Кирила Розумовського!

Полотно І. Вишнякова в палаці К. Розумовського

Випускний бал

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.